Йти за собою, а не проти себе
про те, як я вчилася робити те, що наповнює, а не виснажує 🌸
У грудні 2024 я звільнилася з роботи, де працювала у службі підтримки менеджеркою по роботі з клієнтами. Насправді звільнення відтягувала до останнього, бо боялася йти в невідомість, тому наважилася на цей крок лише коли фізично відчула: “я більше не можу”. Ця історія, коли я йшла на роботу, якийсь час працювала і звільнялася від того, що відчувала себе виснаженою —повторювалася по колу. Тож я вирішила, що пора змінювати не роботу, а підхід.
Нещодавно прочитала, що те, що ви робите після роботи у вільний час, і є вашим справжнім захопленням і, можливо, варто подумати про монетизацію. В мене це були безкінечні навчання і курси по психології і саморозвитку. Я збирала знання й інструменти, після роботи продовжувала сидіти за ноутом і вчитися (що теж фізично ще більше втомлювало), але це було те, чим я горіла.
Попри те, що в соцмережах я вже ділилася, що я беру вже клієнтів в терапію і вони час від часу приходили на сесію. Я ще не відчувала готовності до такої великої відповідальності. Розуміла, що мені точно хочеться роботу пов’язану з психологією, але частково працювати “на когось”, ще не на себе. Тому я почала шукати психологів, яким я могла допомагати як асистентка. Так я познайомилася з EMDR-терапевткою Оксаною, з якою пропрацювала цілий рік і жменькою інших психологів, для яких я виконувала різноманітні задачі.
Я писала тексти і робила візуал для соцмереж, робила розсилки, відповідала клієнтам, а також допомагала збирати групи чи налаштовувати таргет і цей список можу продовжувати. Словом, назбирала багато скілів, які мені вже пригодилися 🥰
Це був рік, де я працювала менше і могла дозволити собі трішки відновитися. Наскільки це можливо, в теперішніх реаліях, звісно. Я не працювала full-time, і це вже було прекрасно. Та мінус цього — фінансова нестабільність, бо інколи до мене зверталися менше, інколи більше, і не було фіксованої оплати. Проте про роботу у наймі я навіть чути не хотіла.
Паралельно з цим у мене формувалася власна професійна ідентичність. Попрацювавши з психологами, я зрозуміла, що вони теж люди, теж багато чого не знають, сумніваються, бояться і гуглять за потреби. Тож я наче отримала дозвіл сміливіше починати свою практику також і почала більше про себе заявляти. А також досліджувати, з ким би мені хотілося працювати, які мої ідеальні клієнти.
Зрозуміла, що це жінки, які люблять писати, фотографувати, малювати, створювати хендмейд чи щось красиве, мають багато різних хобі і інтересів. Емпатичні, чутливі, відчувають емоції інших і сильно від цього втомлюються. Сумніваються у собі і тривожаться про майбутнє. Дуже розумні, але в яких мозок не зупиняється ні на секунду, через це буває важко відпочити і розслабитися. Які звикли покладатися на себе і яким теж потрібна підтримка.
Так у моїй шапці профілю з’явилося — Аліна | психологиня для творчих жінок 🌹
Взагалі я вірю в те, що ВСІ люди творчі, просто хтось дозволяє проявлятися цьому більше. Чи працює в креативній сфері, чи після роботи сідає в’язати іграшку. На прогулянці помічає момент, квіточку і фотографує. Відкриває блокнот чи нотатки в телефоні і виписує свої думки, journaling. Мріє про те, щоб малювати картини чи колись написати книжку. І так, якщо ти це читаєш, то ти також дуже творча. Неважливо, визнаєш це чи ні 💌
Після цього усвідомлення я поговорила з чатом GPT, і він мені написав, що потрібно робити колаборації з творчими. Мені ця ідея сподобалася, але я не дуже уявляла з ким і як це можливо. Та вже наступного дня мені написала моя подруга і фотографка Аня про те, щоб зробити разом проєкт і поєднати фотографію та психологію. Джулія Кемерон у книжці “Шлях Митця” називає такі моменти синхронностями, коли сам всесвіт підказує, що ти на правильному шляху 🌀
З цієї співпраці і взаємодії народилися вже два проєкти Фотоуважність і Коло письма. На останньому я поділилася письмовими терапевтичними практиками, і ми з дівчатами щотижня зустрічалися і писали. Ще рік назад я й уявити собі такого не могла!
Я продовжую у тому ж напрямку і займаюся розвитком своїх соцмереж. Оскільки у цей блог я пишу раз на місяць (хоча в лютому пропустила) — він більше для творчого самовираження. Тому я створила телеграм-канал, в якому з’являюся мінімум раз на тиждень з апдейтами про своє життя, рекомендаціями фільмів, книжок, саморефлексією чи анонсами про мої творчі проєкти і зустрічі. Також пишу про РДУГ чи тривогу і навіть маю гайд з практиками, як її знизити 🌿
І навіть зняла перше відео-кружечок, де я пропоную вам зробити кілька повільних вдихів і видихів. Тож запрошую у мій затишний простір! Також нагадую, що до мене можна звернутися на сесію і в довготривалу терапію. Запити, з якими працюю, деталі і вартість за посиланням.
Дякую, що ви тут зі мною! Я це дуже ціную ❤️
